А почуття потроху угасають,
За вітром вдаль летять кудись думки.
І в серці я надії вже не маю,
Від тебе там лишились колючки.
Забулась біль, вже й плакати не хочу,
Завмерли сльози в серці вже навік.
Нарешті я спокійно сплю щоночі,
Не віриться, пройшов вже рік…
Затерлось часом, я тебе забула,
На серці камінь більше не лежить.
Я через тебе біль таку відчула,
Хай перше це кохання у вогні горить!
Хай спопелиться, хай розвіє вітер,
Хай стежки заметуть піском його.
Нехай же розлітається по світу,
Позбутись хочу почуття того!
Прощай, коханий, як любила, так забуду
І разом не прожити нам життя,
З тобою я щасливою не буду,
Хай гасне наше почуття...
09.06.11
А почуття потроху угасають
© Copyright: Алена Панченко, 2014
Свидетельство о публикации №114022001614
Свидетельство о публикации №114022001614
Рецензии
