Зрубати б, спалити б
Разом з бур’янами
І літні надії, й осінні жалі.
Кружляючи, гуси гелгочуть
Над нами
І клином за обрій
Летять журавлі.
За полем, за лісом
Окраєчок сонця
Вдивляється сонно :
– Вставать, не вставать?
Обплутали знов
Павутинки віконце
І сріблом – куделлю
Під сонцем блищать.
На листі роса виграє самоцвітом,
Неначе ввібрала
В собі всі світи.
О, бабине літо!
У бабине літо
Пора і мені вже
Стежинку знайти…
Зрубати б, спалити б
© Copyright: Татьяна Гребенюк 2, 2014
Свидетельство о публикации №114021910547
Свидетельство о публикации №114021910547
Рецензии
