Я НЕ ЗНАЮ, ЧОМУ

Татьяна Гребенюк 2
       

Я не знаю, чому так сталося,
Чи судилося так на віку,
Та ще змалечку я закохалася
В осінь синю і неговірку.

Оповиту дощами, туманами,
Із кленовим вінком на чолі,
Коли тужать, кричать, як за мамою,
Пролітаючи знов журавлі.

Листя тихо зсувається з маківки.
Саме час. Падолист на порі.
А натомість між вітами, в затінку
Дві ранкових всміхнулись зорі.

Знов у  лісі грибами, як манною,
Щедро встелено кожен горбок.
Осінь ходить красунею – панною,
Підіймає земне до зірок


© Copyright: Татьяна Гребенюк 2, 2014
Свидетельство о публикации №114021910483
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Гребенюк 2
Рецензии
Написать рецензию
Добре, сподобалось!

Елена Евстратова Донецк   19.02.2014 22:06   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Спасибо большое.Я поэтесса двуязычная,колебалась-выставлять-не выставлять.Теперь продолжу.

Татьяна Гребенюк 2   24.02.2014 16:20   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Татьяна Гребенюк 2