Я вже вкотре тобі пишу,
ти вже вкотре цього не читаєш!
Все для тебе колись залишу...
Якщо знайдеш - папір весь цей спалиш!
Синім полум'ям буду горіти.
Зігрівати теплом твої руки.
Жаль не станеш мене ти гасити,
Не дізнавшись про ці земні муки.
Я кохала. Я щиро кохала.
Але інший щоранку у ліжку.
я кохала того,хто не бачить
під колесами змучену кішку!
Моє серце не билось без тебе,
воно гірко,нестримно ридало.
разом з кров'ю слізьми захлиналось,
лиш тому, що так марно кохало.
Ось нарешті стоїш біля шафи,
ту стару мертву книгу виймаєш..
Вириваєш по черзі сторінки
і в вогонь без вагань викидаєш.
Лиш останню сторінку,єдину,
тобі духу не вистачить знищить, -
твоє фото... Старе твоє фото...
І "люблю", яке так йому личить.
Люблю, яке так йому личить
© Copyright: Кузьменко Екатерина, 2014
Свидетельство о публикации №114021809772
Свидетельство о публикации №114021809772
Рецензии