Пташині потрібні крила,
Криниці джерельна вода,
А мені лиш ти моя мила,
Бо підсвідомість мою розбудила.
Я заблукав у своїх думках,
І лиш на мить був зупинився.
Ти приходила до мене у снах,
І тоді я в реальність повернувся.
Ця реальність для мене була важкою,
Але я зміг це подолати.
Схопився за неї тремтячою рукою,
Хоч і не думав, що зможу знову покохати.
Ти витягла мене із безвихідної прірви,
За що довіку тобі буду вдячний.
Надала мені до життя віри,
І поруч з тобою став зовсім інший…
Тепер життя пливе само собою,
Щоденні клопоти, турботи, запитання.
Ти стала для мене дуже близькою,
І розпалила в серці вогонь кохання…
Вогонь, який ніщо не зможе загасити,
Вічно він буде в серці горіти,
Допоки ми будем одне одного любити,
Ніяк не зможе він до тла вигоріти…
З любовю
© Copyright: Игор Влах, 2014
Свидетельство о публикации №114021806452
Свидетельство о публикации №114021806452
Рецензии
