Пам ятаю!
І як пішов дощ тоді у спеку.
Одним лиш поглядом мене спіймав,
Хоч я була від тебе так далеко.
І як від дому ти мене забрав,
І як познайомив ти з батьками.
Одним лиш рухом, наше життя намалював,
Наповнивши його веселими/сумними ти речами.
Свидетельство о публикации №114021605364