Вселенська катастрофа – твір людей,
Небесні світила гинуть в марноті .
Ми боїмося вірить в погляди людських очей –
Ледь чуть лиш відголось мізерної цікавості .
За зраду – страта! Каторга! РозстІл !
Навіщо відмінили смертну кару?!
Коли роздерши серце когось , наче звір ,
Ми нехтуємо Світлим Божим Даром !
Тепер , забувши віру й каяття,
Приносим в жертву власну тіло й душу .
Не думаєм про діток майбуття ,
Даємо моді дань , постійним – “Мушу”.
Це ,– унікальний час життя,- Століття !
А ми марнуємо здобутки і знання .
Із цінностей зруйнованих у сміття ,-
Маскуєм душу власну у вбрання .
Ми - кожного душа - частина світу .
Створивши єретичні почуття ,
Ми тонемо у власній клітці гніту …
Руйнуєм навіть натяк на життя .
Вселенська катастрофа
© Copyright: Римма Гапончук, 2014
Свидетельство о публикации №114021011983
Свидетельство о публикации №114021011983
Рецензии