На годиннику майже дванадцята ночі
За вікном тихо падає сніг.
Я втомилася спокій шукати,
Ніні щастям для мене став ти.
Я не можу сказати, що легко
Й безтурботно в моєму житті.
Ти для мене є радість і пекло,
Біля тебе, немов на вогні.
Я з тобою сміюся і плачу
І втрачаю я гордість свою.
Та без тебе не можу й не хочу...
Бач, як сильно тебе я люблю!
Ти читаючи вірш - посміхнешся
Ти так впевнений милий в мені,
А я часто чомусь сумніваюсь
Моя доле кохана в тобі...
Ти для мене став озером тихим
І глибоким й холодним таким...
Я не знаю, коли ти є щирим...
Я не знаю чи любиш, пробач це мені...
Доле моя...
© Copyright: Оксана Политанская, 2014
Свидетельство о публикации №114020900378
Свидетельство о публикации №114020900378
Рецензии
