Нашатир
і я не дихав, я згадував
твій запах шкіри і ім'я
твій золотий браслет,
твої зап'ястя,
твої маленькі пальці на ногах...
Я згадував нашу зйомну квартиру
Як ти ходила гола на балкон
І ми стояли та курили
і слухали сумний шансон...
І тут мене неначе пробудили
під ніс піднесли нашатир...
а я, немов, ще й досі на квартирі,
вдихав такий холодний дим...
Вдихав твій запах, брав за груди.
І, може, трохи ще любив...
Невже це все тепер на вічно?
Й не допоможе нашатир?..
Свидетельство о публикации №114020700964