Я бачу осінь золоту, я бачу чарівну весну
Я бачу літо й зиму ту, яку не дам я ворогу
Нас завойовували всі, нас так хотіли підкорити
Та ми узяли меч у руки і не здавалися живими!
Мій цар – не ідол та не Бог
Я навіть в диво не повірю
Якщо мені із неба хтось
Не вкаже де його могила!
Мене чекали кожен день мої наступні вороги
Вони чекали мене вдень, вони чекатимуть вночі
Я краще душу дияволу віддам задарма, ніж війну
Розпочинаючи таку, закласти серце ворогу
Мій цар – не ідол та не Бог
Мій цар – свобода, ту яку
Люблю, як осінь золоту,
Люблю, як чарівну весну!
Я йду і бачу день наскрізь, він нам тепло своє дарує,
Я бачу осінь золоту і я люблю, бо я ціную!
Золота осiнь
© Copyright: Саша Рыжий Времени Нет, 2014
Свидетельство о публикации №114020605328
Свидетельство о публикации №114020605328
Рецензии
