Мiй свiт догори ногами
Я блукаю чужими містами і дитинство тримаю бережно.
В ньому мрії надійні та впевнені, розмальовані смаком свободи.
Там ріка під курчавими вербами і хатина в обіймах природи.
Перші кроки мої крізь посмішку, погляд в небо блакитно-синє.
Я в світанках, ногами босими, чатувала на сонячну силу.
Там співанки бабусі лагідні і зимове тепло біля грубки.
Перші крихти талантів даровані для поезії вірних здобутків.
У дитинстві прихований смуток для дорослого стане думками.
Я назавжди мрійлива духом і мій світ догори ногами!
Свидетельство о публикации №114020501011