Болить…… і все таки болить. Невже карати гідно в нашім світі?
Де єдності стрімкою була мить, ще швидше розпач лихом в душах квітне.
І хоч завідомо ламають дух, так легко струшують слова - цяцянки.
Навіки сила жовто-синіх смуг палає світлом нації в очах нащадків.
Господь Хранитель збереже народ, молитвою освячену країну!
Лиш в єдності рушійним стане крок, де чути: “Слава!” буде вільна Україна.
Патрiотично
© Copyright: Татьяна Розпотнюк, 2014
Свидетельство о публикации №114020501004
Свидетельство о публикации №114020501004
Рецензии