І після бурхливих стихійних ночей ,
Дух мудрості проблиском в серце ввірвався,
Шукає надійних і ніжних плечей,
Щоб поряд тихенько чийсь голос озвався.
Промінчик надії- нескорена гідність ,
Примушує серце закритись , мовчать ,
Безсмертного щастя нещадная милість,
Злим духом захвОрює мозок кричать .
Мелодія кроку цнотливого слова ,
Як космос звучить , що записує суть .
Містичного пафосу смертна оскома ,
Дорогою фарби окреслює путь .
Хто знає , що є красоти Еталоном ?
Як можна самого себе пізнавать ?
Усі протиріччя міняти заслоном
Моралі ? ; як себе брехні не продать ?
Ведем безкінечну розмову з собою ,
Лунає , як дзвін тихий наш монолог .
Стає наше тіло для душки - тюрмою
Неможем добити життя каталог …
Життя каталог
© Copyright: Римма Гапончук, 2014
Свидетельство о публикации №114020400191
Свидетельство о публикации №114020400191
Рецензии
с собой говорил я,
внутри тебя,
на каком языке не помню,
пришёл к Выводу,
затаиться на время.
Волк Декаданса 20.01.2019 13:03 • Заявить о нарушении
внутри тебя,
на каком языке не помню,
пришёл к Выводу,
затаиться на время.
Волк Декаданса 20.01.2019 13:03 • Заявить о нарушении