Вже знову тут, та знову так невчасно,
Постукала у мої двері сильним кулаком...
Ну, що ж, заходь, але усе прекрасно...
Заходиш на поріг із згорнутим квитком...
Я відчуваю страх і дивлюсь в темні очі,
Думки тікають по своїх пустих кутках...
Стараюсь зрозуміти всі твої думки дівочі,
Які колись читав в отриманих листах...
Нехай, нехай мені не вдасться зрозуміти,
Про, що кричать пролиті болісно рядки...
Проте десь хочеться себе в собі подіти,
Та разом позбирати всі розгублені думки...
Без слів, квиток ти протягаєш у руці,
І серце в грудях раптом завмирає...
Чому тоді сльоза тече у тебе по щоці?!
Хоча і іскорки в твоїх очах немає...
23.05.2013
Самотн сть
© Copyright: Прыйма Юрий, 2014
Свидетельство о публикации №114020305363
Свидетельство о публикации №114020305363
Рецензии
