Звёзды - мечты

Які ясні на небі зорі,
А небо як палає в них,
Коли лежиш на спині в полі,
А серед зір нема блідих.

І ти підходиш так тихенько,
Пробачення ти просиш в мене.
А я кажу: "Ти стань близенько,
Розмова в мене є до тебе".

Яка сьогодні ти чарівна.
Я бачу холод на плечах.
Колись була "Моя царівна",
А зараз сум в твоїх очах.

Зігріти хочу - не зумію,
Вуста твої для інших вуст.
Дивись, на небі зорі - мрії,
До них я вже не підіймусь.

А пам’ятаєш, як колись,
З тобою цілу ніч стояли?
Коли з тобою посміхались?
І як ми зорі називали?

Були у нас з тобою зорі,
Бажання - зорі, зорі - мрії
Вони виблискували в морі
І там ховали наші мрії.

Та ти пішла тепер від мене
До іншого, чужого чоловіка.
Я не тримаю зла на тебе,
Бажаю довгого вам віку.

Але на мить закрий ти очі,
Долоню дай на мить свою
І уяви, як близько зорі,
Відчуй в душі тепло вогню.

Відчуй на мить, як пахне море,
Весною квітне як земля,
А я на мить забуду сльози,
На мить відчую: ти - моя.

Гукну я десь в душі собі...
Не буде миті тої - жаль,
І згасли зорі вже на небі,
Одна лиш є і є печаль.

Я відпущу тебе так тихо,
Що до світання не збагнеш,
Що я залишив тебе жити,
Без тих зірок, без тих планет.