основа для акростиха?
а вообще, мысли в той же стороне, о правомерности тайных умыслов, любая форма корысти и недоверия извращают самые светлые чувства... точнее, губят их.
що я маю сьогодні сказати про лжу. що я курю і курю папіроси. що я слухаю Шопена коли втомлююсь від Мегадес. що я бачу у кожній людині дежавю себе. що мій світ розколюється на мільон дзеркал. що кожний другий мені посміхається наче щось знає про мене. знає те, чого я і досі сама не знаю. скажіть ви існуєте? чи ви лише статисти майстера ляльок? а я хто? мальвіна? чи довгий носик піноккіо. мій носик обростає листям. листям стурбованості. чи я існую чи лише бачу сни про існування?
мені хочеться плакати під сонату №14. на моїм місяці плями. на моїм сонці плями. витріть очі мені брудними руками. руками попелюшки. засипте очі мені попелом ваших мерців. я хочу стати вашою труною. помріть у попелі ваших мерців.
а ти? ти був людовИком чи людвигом? коли ти ще чув звуки, вони у тобі звучали? а зараз?коли ти оглух? чому ти більше довіряєш: своїм очам чи своєму серцю? ти ніколи не почуєш очами. ти ніколи не побачиш вухами. о рятівний абсурде!
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.