Мені тебе не вистачає дуже,
Поїхала від мене у жорстокий світ,
Твою відсутність більш ніж тисячу годин терпіти мушу.
Передавай багатоповерхівкам мій привіт.
Без тебе я вже кілька місяців,
Зимою бачила востаннє, а вже квітень..
На серці понаставила рубців.
Для мене вже замало божевілень.
Твій сміх я хочу чути тут невпинно
Твої зелені очі бачити щодня,
Я замість тебе прийму вистріли у спину,
Бо ти для мене більше, ніж рідня.
Ти в мегаполісах блукаєш без зупину
А я чекаю так, як ще нікого не чекала
І може я у підсвідомості загину,
Та ти мене врятуєш, завжди ж рятувала.
Я часто думаю про тебе, рідна
А час не дасть можливості зв*язатись,
Ти моїм сенсом стати таки гідна.
Ти ним вже стала, годі дивуватись.
Коли мені так темно ти це відчувала
І зразу вводила мені серотонін у вени,
А ще я хочу, люба, щоб ти знала,
Відстань не забере тебе у мене.
В дстань не забере тебе у мене
© Copyright: Нати Домини, 2014
Свидетельство о публикации №114020202269
Свидетельство о публикации №114020202269
Рецензии