Знаєш, я була вже дуже близько
Десь між третьою планетою від Сонця
Я спускалась нижче, нижче, зовсім низько
Відчувала, наче вся в твоїй долоньці
Цілувала руки, плечі, спину,
Мов Венера дарувала ніжності красу
Подумки вважала, ти єдиний
Хто зітре з очей моїх росу.
Зрозуміти дав мені невдовзі,
Що не спати й відчувати, що живеш
Це так легко, це не важко зовсім
Якщо поруч тільки ти ідеш.
Кожен день чи тиждень, місяць
Не задумуючись жила тобою,
Так, я знаю це безглуздо, смійся
Я поринула у тебе з головою.
Я ніколи і ні з ким тебе не порівняю
Ти для мене ідеал, і рівних я тобі не бачу
Як же божевільно я кохаю
І від щастя потай тихо плачу.
Кохаю
© Copyright: Нати Домини, 2014
Свидетельство о публикации №114020202121
Свидетельство о публикации №114020202121
Рецензии
