Разом

Не сгубить народа,
Не сгубить и края
Там, где в род из рода
Речь звучит родная.
Где ж шипит чужая,
Что змея лихая,-
Гаснет слава края!

(В.Ганка)

Я так кохаю рідну Україну!
Завжди я з нею, як той спів,
Знов чую мову ту чарівну:
У Львові вже прогнали москалів!

Колись почую скрізь я рідну мову,
Її почав потроху забувати,
Прибив на двері кінську ту підкову,
Щоб щастя не минуло моїй хати.

Мені все мариться, що сестри і брати
Таки дійдуть до злагоди і ладу,
Я українець- а хто ти?
Хай супостати залишають крісло влади!

Співуча наша мова, як струмок,
Лелекою вона летить по всій країні,
На цій землі, мов джерела ковток,
Нехай звучить завжди віднині.

Не розуміють росіяни цей момент,
Нам жити треба зараз і сьогодні,
Щоб більш ніякий той поганий мент
Не зміг знущатися з мого народу!

О наш Шевченко! Ми твої нащадки,
Геть самозванці, всі на схід!
Ми наведемо лад, свої порядки,
А мова наша- це чарівний світ.