Я хворію… Лежу в кімнаті,
Про кохання читаю книгу,
У вікні горобці пихаті,
Цвірінчать і дзьобають кригу.
Дуже хочеться вийти з дому,
З дітлахами в сніжки пограти,
Але тіло здавила втома,
В вусі бухкає, як з гармати.
Ще й до того немає снігу,
Вітер з заходу виє вовком,
Покладу на полицю книгу,
Окуляри протерши шовком,
Зачерпну у пригОршні літер,
Як сніжок їх в долонях стисну,
І відчую - шепоче вітер
Про засніжену й живописну
Зиму, що зачекались всюди ...
Запущу в світ сніжок словесний,
Хай тоді вже відчують люди:
Він холодний, не безтілесний.
снежок - укр
© Copyright: Серж Анатольевич, 2014
Свидетельство о публикации №114020211214
Свидетельство о публикации №114020211214
Рецензии