Екстрем1стка
Бабуся старенька підносить до серця,
Рука трясеться,
Сльозу ковтає , моя рідненька.
В молитві, Отче, просить тихенько,
За Батьківщину,за нашу Неньку.
І внуки і діти,не знала б турботи:
Окуляри,цукерки «Вечірній Київ»
Щодня на Майдан, як на роботу ,
С 10ї ранку й
поки не стемніє.
І гріє кістки пронизливим вітром ,
Голубонька – українка .
І щиро вірить,що діти наші
Вдихатимуть чисте від «гнилі» повітря!
© Copyright: Ирина Водопьянова, 2014
Свидетельство о публикации №114020100676
Свидетельство о публикации №114020100676
Рецензии