Був довкола місяць травень.
У ту пору, як і слід,
Вже шовковилися трави
І срібливсь вишневий цвіт.
Двоє дуже молоденьких
Вийшли ввечір погулять.
Гомоніли щось тихенько,
Він хотів її обнять.
Та пручалась юна дама.
- Не велить, - казала, - мама.
І замучившись ходити
Та зривать стеблинки трав,
Про Ромео і Джульєтту
Бідний хлопчик заливав.
А вона: - Подібні речі
Мама вчить не слухать ввечір.
Як прощались молодята.
Він її, здолавши страх,
В щічку хтів поцілувати
Та й одержав по губах.
Мова була тая ж сама:
- А якщо побачить мама?!
Тож терпкучі пиймо грами.
По півстопки перший раз.
Щоб мамами були мами,
А не пугалом для нас.
Тост юначий
© Copyright: Крулик Александр, 2014
Свидетельство о публикации №114013008146
Свидетельство о публикации №114013008146
Рецензии