Набутки т шать печалять втрати

Набутки тішать і печалять втрати,
То злет в душі, а то - глибокий транс.
Якби буття в сукупності сприймати
І попри все витримувать баланс.
Та де там – ні! Не в тому наше щастя.
В житейськім вирі нинішніх подій
Щось скоїться, а щось уяві здасться –
І повен вже і висновків, і дій.
І тільки час знімає пік напруги,
Лікує і піднесення, і зрив.
Означить висновки минулі і потуги
Приємним проблиском чи спише в негатив.
Отож реакцію тренуймо заборонну.
До дідька поспіх, ризик, най їй грець!
І від цих пір зимову муху сонну
Берім собі свідомо за взірець.
Від того, може, будуть певні втрати,
Та зарахуймо їх в розряд дрібниць,
Бо ж головне – загал наш рятувати
Від спішного примноження дурниць.


Рецензии