Я хочу в дремонтувати душу...
але так, щоб ніхто не знав.
Не хочу забувати, але мушу,
нажаль ми знаемо перелік своїх прав.
Зніму з потрісканих стін фотографії,
зірву без жалю шпалери,
для мене це неначе епітафія,
щоправда в переносній манері.
Я не хочу євроремонту,
мені лиш звичайний, косметичний,
ми жертви невідомого фронту
і цей бій для нас, мабуть, тисячний.
Не привабить мене абстракція,
на потрісканих стінах душі
від учора ти малюєш дистанцію,
а я пишу від сьогодні вірші.
Свидетельство о публикации №114013011086