У б лий св т завжди приходить диво
Але життя людське – суцільний стрес.
І ми сумні чи всміхнені щасливо
Постійно ігноруєм той процес.
Зацикленні на власному видінні,
Торуємо земні свої сліди
У стані чи то проблиску чи тіні
Вперто вперед і часом не туди.
А історичні факти вперто свідчать
Не ради остраху, не ради різних втіх.
Що невідоме нині потойбіччя
Зустріне в строк свій кожного і всіх.
Тож в тому підсвідомому чеканні
Свідомо означаймо грішний шлях
Чи матюкливим словом на паркані
Чи теплим спомином у душах і серцях.
Але немає дії без причини,
І рухом править не людський загал.
Отож оті обидві величини
Потрібний в світ несуть потенціал.
Свидетельство о публикации №114012905022