Перша версія цього вірша
Чи ж то українці з кийками, в шоломах?
Що били студентів, батьків, матерів.
За гроші лупцюють: б’ють голови, ноги.
Це їхня робота, так цар їм звелів!
А гроші ж то наші, від нас відривають,
Щоб нас у покорі тримать, як овець.
Пастух чи пахан їх щораз поганяє,
За шкіру трясеться – їй скоро кінець.
Не буде ніколи в Україні волі,
Бо ми є продажні, нам гроші аби.
Сидим на печі і ждемо кращу Долю.
Настрахані й ниці, продажні раби.
30 листопада. 2013р.
На Майданi
© Copyright: Вера Холошвий, 2014
Свидетельство о публикации №114012809878
Свидетельство о публикации №114012809878
Рецензии