Надломлена, надорвана...

Надломлена,
надорвана
Душа, как та струна.
Как лист осенний,
сорвана,
Окрашена в тона
Промозглого отчаянья,
Истерзана дождем -
По глупости,
нечаянно,
И ты здесь ни при чём.
Но, горлинкой
подраненной
Над пропастью паря,
Ищу тебя
за гранями,
Где все надежды — зря.


Рецензии