У сні я бачила жоржини,
А наяву—твою дружину.
Твій дім, синів - орлів.
І ти, мов сонечко, прийшов,
Промінням душу обпалив,
Словами ніжними зігрів.
А на столі були жоржини,
Такі, як в сні.
Я не твоя, чужа дружина.
Ти не судивсь мені.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.