Сходи забуття. Георгу Траклю

                "Ми з тих тканин, що й сновидіння..."
                Георг Тракль

 
 Як відчайдушний сум
 заплаканої ночі
 впущу твій тихий крок
 на сходи забуття...
 І мармуровий звук
 відлунням прошепоче,
 щось прошепоче в ніч...
 І дивне відчуття,
 мов дотик самоти,
 що зазирає в очі,
 немов повсталий мрець
 моїх забутих снів.
 Обличчя затулю
 і бачити не схочу,
 як божевільна ніч
 згасає у вікні...


Рецензии
це чудово...

Ирина Подюкова   19.03.2017 19:30     Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.