Вiчнi проблеми

Надворі спека! О, яка жарінь!
Рослина гине, без дощу згорає.
Гризе суху траву на лузі кінь
і пташка молиться, дощу благає.

"Загинем,Боже!Цвінь-цвірінь!
Пошли нам, бідним прохолоду!"
Земля горяча, як черінь,
вуста відкрила:"Дайте воду!"

І Бог почув послав дощі.
Все ожило, зазеленіло.
А люди вкутались в плащі,
Радіють й журяться - стоїть же діло.

Їм треба сіно посушить,
Замокли складені копиці.
Та досить, Господи, вже лить!
Не треба нам дощів, водиці!

Пошли нам сонечко й тепло
на агрус вишні і малину.
І скільки б людство не жило -
Бог не догодить селянину!


Рецензии