Не признавалася в коханні
просто любила, як могла.
Стояла з сапкою ізрання
на огороді край села.
Землі я кланялась щоденно
Творила диво із зерна.
Молилась Богу я доземно,
Щоб він послав дощів сповна.
І розцвітали зелен-трави,
Духмяно пахли картоплі,
Любила схід я і заграви,
І роси, й квіти запашні.
Ішла до лісу, мов у казку.
старезні сосни і дуби.
Збирала там я Божу ласку:
Суниці, трави і гриби.
Любила луки я і гори,
Воліла б землю всю обнять,
Де синє небо, синє море.
Ну як цей край мій не кохать?!
Рiдна земле
© Copyright: Вера Холошвий, 2014
Свидетельство о публикации №114012506139
Свидетельство о публикации №114012506139
Рецензии
Віра! Ви творите диво не тільки із зерна. Твір виходить із серця, і прямо у серце. Дякую. Найкращі побажання.
Наталия Малыхина 02.02.2014 17:31 • Заявить о нарушении
Наталия Малыхина 02.02.2014 17:31 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.