Мені здається, зазираєш іноді,
Та надто горделива, тож мовчиш.
На цей раз не дурниця стала приводом.
Відверто вперто за відвертість мстиш.
Я також в правоті своїй не впевнений,
Але не стану лізти напролом.
Ну що ж, вслухайся у слова Арсенія,
Та краще вже, захоплюйся Кличком.
Ти робиш щось. Куди мені в Коперники?
Відвик чомусь від кроків наобум.
Перед очима вдень і ніччю "Герніка"
І сум, глибокий безпросвітний сум.
Вiдвик чомусь вiд крокiв наобум
© Copyright: Петр Коваль, 2014
Свидетельство о публикации №114012501764
Свидетельство о публикации №114012501764
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.