У пам’яті у неї тепле море
Обласкане і сонцем, і дощем
До мурашОк холодне та прозоре
Вдалечині з казковим кораблем.
А руки пам’ятають вірні пензлі
Що оживляли фарбами мольберт
Німіючи од вітру пальці мерзли
На полотні виводячи сюжет.
Куйовдилось волосся у роботі
І пасма ледь спадали на лице
Душа літала в творчому польоті
Одвічному слугуючи творцем.
Ввижається їй досі запах фарби
Що в’ївся в руки, мабуть, назавжди
Дорожчого не було в неї скарбу
А зараз лИше в пам’яті сліди…
Прийде до моря слухати минуле
Пускаючи між пальцями пісок
Згадає світло, що в пітьмі втонуло
Стискаючи чимдуж в руці ціпок…
Руки пам ятають пензлi...
© Copyright: Анна Кукурика, 2014
Свидетельство о публикации №114012501215
Свидетельство о публикации №114012501215
Рецензии