Прийшовши водночас, залишись на довгий час
Я постараюсь зробити все, щоб Ти не сумувала
Давай ловити миті, спогади збудують Нас
Ти завжди чомусь без перестанку мене дивувала!
Згадай, як познайомилися Ми...
"Це випадковість?",- бува себе питаю
Я знаю, що зі мной кохана Ти!
За які заслуги, щастя це Я маю?
Посмішка твоя-це поштовх йти вперед
Боротись, відстоювати своє
Це те, що не купиш за мільйон монет
Спогади, збережемо Двоє!
Неважливо двох Ми, чи ми в "сотні"
Неважливо, хто там навкруги...
Важливо те-що Ти моя турбота!
Щасливий Я, що Я навіки Твій!
Вона
© Copyright: Йоган Жан, 2014
Свидетельство о публикации №114012501149
Свидетельство о публикации №114012501149
Рецензии