Я знову встав, як мовиться в нас, рано.
Мороз надворі, позамерзали шибки.
І думаю – там люди на Майдані…
І влада, що стає до них дибки.
Там страх і совість, віра і зневіра,
Бажання кращого й холодний сірий пил.
Немає спокою, немає миру.
Лише цурпалки замість крил…
Пани хозарські стали проти люду.
І на розгон послали своїх псів.
А їм же кажуть звідусюди,
І шлють із закликом послів.
А їх же просять припинить насилля.
Та хто сприйме це? Сам чи його свита?
У них і на крові завжди весілля.
Вони ж бо в нас сьогодні у корита.
Мысли вслух...
© Copyright: Олег Ярмола, 2014
Свидетельство о публикации №114012403881
Свидетельство о публикации №114012403881
Рецензии