В. Заславському

Нема роботи і зарплати
У жінки клянчу копійки
на дешевенькі цигарки.
І йду напівголодний з хати
Ловить на річку окуньки.

Сиджу я на льоду ізрання.
Не відчуваю рук і ніг,
А з неба сипле Бог не манну,
А мокрий і холодний сніг.

І де та рибка золота?
Пошли мені, Господь, удачу!
Не зводжу зір із поплавка.
Та не клює. Ось-ось заплачу!

Та серед цих сумних думок
Здається клюнула удача.
Дзвінок.. із юності дзвінок!
І я ожив: сміюсь і плачу!
 
Ось вона, рибка золота,
Буденність сіру розігнала.
Несу дрібноту для кота.
Мені ж хвоста лиш показала.
3.01.2013р.
 


Рецензии