Вони нам кажуть: ми їм заважаєм працювати
Але ж дозвольте! Вони нам заважають жити
I кожен з них проклятий та триклятий
Нас уму – розуму жадає всiх навчити.
Самi ж вони якiсь недоколиханi,
А може ж навiть дуже недоношенi
З свинячими самозакоханими пихами
Напризволяще вiд народу брошенi.
За нашi ж кошти гноблять всi народи,
А ми їм благо заробляємо - раби й рабинi…
ЯК навiженi нас цькують, наброди,
Самоназванi господи й господинi.
Вони нам кажуть...
© Copyright: Виктор Симоненко 2, 2014
Свидетельство о публикации №114012007773
Свидетельство о публикации №114012007773
Рецензии