i осінь накине на місто сувій, кольору терракоту.
і йтимуть дощі, швидкі й затяжнi,
і перейдуть тихо в сльоту.
і я так боюсь, я дуже боюсь,
не стріти тебе вже ніколи. трампліни мостів
й лабіринти доріг зацикляться в коло.
i що з моїх слiв? моїх пiзнiх слiв.
вони вже не змiнять нiчого.
i ниє нутро, i виє й болить, в раба
ймення твого.
i
© Copyright: Синоним Бога, 2014
Свидетельство о публикации №114011906844
Свидетельство о публикации №114011906844
Рецензии