В єдинім ритмі дихають люди віку одного
що виросли разом в хвості марафону
До біса милі люди з перифірій Слободи
прагнучи відкусити свої клапті волі
всі вірять в різні цінноти
різні обгортки, бо різний статок
але я бачу, що буде на останок
лежати в дереві, чи попелом летіти
що не важливо тим, чиї очі призвичилсь до тьми
Хотів би знати певно, яке каміння залишити по собі
чи то у небо кинути й чекати з головою догори
або нести таке, щоб по мені могли сміятися малі
Бо хто історії не знає залише грати на репіт немилий світ
І то помре чи то людина чи москіт
Я по собі в близьких залишу заповіт:
" Доки дух молодий вари з горою що кипить
і камінець пуляючи диви куди той приземливсь
бо в каміння саді подекуди ще є місця
свободі вірним і пам'ятаючим ім'я
з тіней майстрів, що карбували кров'ю своє Я"
360
© Copyright: Горячев Влад, 2014
Свидетельство о публикации №114011800315
Свидетельство о публикации №114011800315
Рецензии