зі собою — на ножах
квит за квит — зі світом
з мене бідний урожай
та добротний вітер
бо себе вже не боюсь
і живу прозоро
просто вивітрився глузд
отверезів сором
в небо ближче ніж на хрест
а до слова — видих
то ж беруся за старе —
збовтую кориду
і вона в мазках ‘оле’
зрушує полотна
де телець неначе лев
на життя голодний
я рішучий матадор
публіку потішу
в серце бачу коридор
наче риму віршу
не бракує смакоти
втраченої крові
розолеєні роти
йти на біс готові
їм — на біс мені — до сліз
від останніх півнів
у кориднім ремеслі
шпага й роги — рівні
і колись умовкне зал
від інтриги ситий
похитнусь при образах
ніч мені світити
кажуть що від свічки день
а від слова — вітер
кажуть — дощ як не іде
то збігає світом
17 Січня, 2014
зi собою на ножах
© Copyright: Юрий Лазирко, 2014
Свидетельство о публикации №114011712117
Свидетельство о публикации №114011712117
Рецензии
Дощу треба, щоб очистити... ЧУДОВО НАПИСАНО!!!
Елена Каминская7 27.01.2014 01:30 • Заявить о нарушении
Елена Каминская7 27.01.2014 01:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.