Як сонця лагідне проміння,
Як тепла ковдра в день морозний,
Мов зачудоване видіння,
Матусин погляд лагідний, серйозний.
О, скільки щастя бачила вона,
А скільки сліз було за нас пролито?
Твій образ пронесу через літа
ніжний, ясний і теплий, наче літо.
Щоб спогади у серці зберегти,
Відчути знов тепло рідної хати,
Дверима скрипнувши, тихенько увійти,
Зустріти радісну й щасливу мати.
Матусенько, мамуню, мамо, мати.
О, скільки цінності у цьому слові.
Одразу прилинають, мов із казки,
Дитячі спогади чарівні і чудові.
Мама
© Copyright: Александра Полищук, 2014
Свидетельство о публикации №114011609917
Свидетельство о публикации №114011609917
Рецензии