Прийшла, ступаючи непевно,
Мала дівчина, то- Весна.
І сколихнулися дерева:
Збудила їх її краса.
Червоним, жовтим фарбувала
дитина тая навкруги.
У річці граючись, плескала
І заливала береги.
Дзюрчанням, хлюпанням води
вона мелодію творила.
І, спочиваючи в траві,
Співала, тихо гомоніла.
Зростала дівчина в лісах,
Дощем рясним і теплим грала,
І, виростаючи в казках,
Картину світу малювала.
Вже не дитина та Весна,
Дівчина гарна і вродлива.
На допомогу грім й гроза
до неї в гості приходила.
Промінням сонячним, теплом
Вона дарує радість нам.
Рясною зеленню дерев
Будує дім новий птахам.
Прийшов весни апофеоз
Зірвавшись гомоном птахів,
Вогняним дзвоном нічних гроз
Дзюрчанням лісових струмків.
І радісна дівчина та,
Дарує цю картину Літу,
Щоб знов зустрітись через рік,
несучи щастя всьому світу.
Весна
© Copyright: Александра Полищук, 2014
Свидетельство о публикации №114011609664
Свидетельство о публикации №114011609664
Рецензии
