НЕ СПІШІТЬ МОЇ МИЛІ ЛІТА,
ЗУПИНІТЬСЯ НА МИТЬ МОЇ РОКИ,
МОВ КОМЕТА ВГОРІ ПРОЛІТА
ТАК ЖИТТЯ РОБИТЬ ВПЕВНЕНО КРОКИ.
ЩЕ ОТЯМИТИСЬ ЗОВСІМ НЕ ВСТИГ,
СИВИНА ВЖЕ З'ЯВИЛАСЬ НА СКРОНЯХ,
НЕ ЗДОГНАТИ РОКІВ МОЛОДИХ,
БО ВОНИ ПРОСКАКАЛИ МОВ КОНІ.
ЩЕ ЗРОБИТИ БАГАТО НЕ ВСТИГ,
ПЕРЕЛИСТУЄ ПАМ'ЯТЬ ЗАБУТЕ,
ДУЖЕ ШКОДА ТИХ ДНІВ ЗОЛОТИХ
ЇХ ДОВІКУ НАЗАД НЕ ВЕРНУТИ.
ГРІЗНА СТАРІСТЬ ЗНЕНАЦЬКА ПРИЙДЕ,
І ОБНІМЕ ТИХЕНЬКО ЗА ПЛЕЧІ,
ВМИТЬ СКІНЧИТЬСЯ ЖИТТЯ ЗОЛОТЕ
І ПЕРЕЙДЕ,ЯК В НІЧ, ТИХИЙ ВЕЧІР.
МО РОКИ
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2014
Свидетельство о публикации №114011607682
Свидетельство о публикации №114011607682
Рецензии