Осiнь дихала весною

     (Акровірш) 
Вода,  що  гнівом  закипіла,
Очей  відрада,  дух  страстей,
Рікою  площі  затопила -
Океан  вирує  із  людей.
На подив  і  здивування  світу,
Вони  всі  в  захваті  були:
Одвічно  тихі,  Богом  забуті
Раби  тут  гідність  здобули.
Ось  повстали  брат  за  брата,
На  подвиг  велич  підняла,
України дівчата  і  хлоп’ята,
Отроки  древнього  Дніпра.
"Класно"  їх  підтримав  Захід,
Одначе  вже  не  перший  раз,
Наобіцявши  санкцій  знахід -
Ефект  сумнівний - на  словах.
Воді  плисти  між  берегами,
І(И)  тихо  сохнути  в  руслі,
Колись  хвалитися  вітрами,
Лиш  добрим  подихом  весни.
Юнь  залишилась  при  своїх:
Єдність  зусиль – омани  гріх!
         16.01. 2014р., Київ


Рецензии