Дежавю. Анi вашим, анi нашим...

Частина 1.

ЙОЛКА… АБО ВСІХ – НА МИЛО!

От така в нас нині Йолка –
Транспоранти-прапори.
Барикади, мов від вовка,
Площі – дригом догори.
Захопили ми Майдани,
Зупинили рух авто.
І вигукуєм зі сцени:
«Батя, чао! Не то пальто!».
Майоріє в стягах стелла.
У фонтанах звели чум.
Діжки нам за батареї,
Нині дім для всіх отут.
Увірвемось в Думу міста,
Бо в наметах мерзне… ніс.
Скло дзинчить і двері тріснуть.
Так! Народ у нас - підріс!!!
Закарбуємо на стінах:
«Мер – на мило, він м*дак».
Дітям на роки віднині
Буде пам’ятним той знак.
Скинемо вождів «червоних»,
Розтрощімо монумент:
«Нас багато! Ми свободні!
Не зупинить нас і «мент»!!!»
Розшматуємо на лоти,
Й на продаж – в Інтернет,
Хтось на згадку лишить доти,
Доки це не раритет.
Заборони? - Нам начхати!
Що його охороня.
Вільні ми маніфестанти,
Й доберемсь до Короля! -
Він на нас війскА направить?
Їм у слід кинем: «Ганьба!!!»
Поллємо їх із брандспойтів,
Хай мороз їх доніма!
Ви до нас – зі стусанами?!
Перша кров он полилАсь? –
Стануть більшими Майдани,
Хочем, влада щоб здалась!
Ви не з нами? – Теж на мило!
Інша думка – маячня!
Ми самі без вас збудуєм
Наше світле майбуття!
«Беркут» осторонь лютиться,
Захищаючи царя.
І його часи настануть,
Не зійде його зоря!
Закидаємо брукІвку,
Що століттями лежить,
У каре з щитів. Й путівку
У відставку їм усім!
Суддів, урядовців, Раду –
ВСІХ – НА МИЛО!!! Хай їм грець!
Хочемо народовладдя,
Знімем правлячий вінець….

Частина 2.

КІТ У ЧОБОТЯХ ЧИ У МІШКУ?

…Стоп!...
Хіба так вже не було?
Десь століття так назад?
Ми по колу з вами бродим
В ілюзорних чоботЯх!
Ми скидаєм постаменти,
Вимагаєм бо зна що,
Забуваючи ущент –
У житті не як в кіно!
Жити далі нам в розрусі.
ХТО МАЛЮЄ ЧІТКИЙ ШЛЯХ?
Нині - в дрАйвовому русі,
Завтра – все піде на крах!
В дежавю руйнуєм місто
І блокуємо правців.
І підходимо, мов тісто,
До громадської війни:
Ось з піштолями до Штабу
Йдуть обурені бійці
Визволяти із блокади.
Злість і помста на лиці.
НЕ РОБІТЬ, МОЛЮ, ДУРНИЦІ!!!
Не помітите ви як
Проти нас і обернеться
Хаотичний цей бардак.
Адже в 20-нуль-4
Теж стояли. За рудих.
Достоялись. Тільки нині:
Проти кого – Президент.
Нині хаїте ПахАном.
А тоді? Таким не був?
Допустили чом до влади,
Коли «рильце у пушку»?
А згадайте, біло-сині
При рудих були в ферзях. –
От тоді нам треба було
Розбиратись хто не прав!
Нас безжально обдурили?
Так! Обдурять в новий раз –
Лідери у нас сумнівні:
Розділили все без нас.
Ми для них – маріонетки,
Заробляти щоб «бабло»,
Й ті, хто ЦАрю – «чорну мітку»,
З ним хапали заодно.
Тож за гаслом опозицій:
«Зняти владу – й в табори!»
Як би нам не опиниться
В лігві звіра в три глави,
Де тягнути будуть ковдру,
Роздирати на шмаття.
Хто міцніша буде кобра?
Де хитріша голова?
І коли нарешті взують
Змії владні чоботИ,
Не підсунули б нам хряка,
Або кицьок у мішки…

Частина 3.

ВІВАТ, НОВИЙ КОРОЛЬ! ЩО ПОСІЄМ, ТО Й ПОЖНЕМ!

То за що ж стоять Майдани?!
За країну без керма?
Чи не думали ви, пани,
Ця дорога – в тартарам?!...
А що далі? Далі…. Опа!
Не чекає нас Європа!
Наш літак вже без пілота,
ЄС не хоче цього лоту.
МісяцІ стоять без діла
ТисячІ робочих місць.
За блокадою будівель –
Без бюджету. Де тут зиск?
І валюта рветься вгору:
Раз, знецінить гривню цент.
Поки ми з вами тупцюєм,
Упускаєм свій момент.
Хочемо в Європу, браття?
Це не владний лИше крок.
Бути має в кожній хаті
З євро-цінностей куток:
Без насилля у родині,
Демократія – в серцях.
Ми корупцію клянемо? –
Не кладіть хабар в кулак!!!
Нарікаєм на обмани? –
А самі несем брехню.
Що посіємо на ниві,
З вами то і зберемо!...
Зміни хочем? – В НАС РЕФОРМИ!
Усередині, в душі!
Чийсь мудрець сказав: «Народи!
Влада – нації лице!»
І коли часОм здається,
Що навколо тільки збрід,
Зазирніть, якщо вдається,
У себЕ, у серця дріт.
Щось не так?... – Міняйтесь, Люди!
І побачите ви як
Зміни підуть відусюди:
Не назвуть, що ви м*дак).
А цінніше – в задзеркаллі,
В відображенні людей,
Буде ЛІДЕР – за старання,
З путньою юрбой ідей.
З ним – підемо в перемоги,
З ним – у світле майбуття,
З ним – всі зовнішні дороги
Нам відкриють. В добрий шлях!...

П.С.
От хоч трісь, не розумію:
НАЩО було нам волать
В дев’яності: «Україна!
Волю вам не відібрать!»…
Двадцять років незалежні, -
І в союзи хочем знов.
НАЩО ходимо по колу? –
В дежавю – пустий улов…