Вечiрнi дзвони кличуть на молитву...

* * *
Вечірні дзвони кличуть на молитву.
Собор Покровський святістю біліє.
А я прощатись так не хочу з літом...
І ще про тебе так наївно мрію...

Кохання це серед життя ( навіщо?),
Де заборон гірка пересторога.
А дзвін лунає понад містом.
Несе молитву до самого Бога...

У серці - біль й туман передосінній.
І  я не знаю, як з цим далі жити.
І лиш собор тримає небо синє:
Вечірні дзвони кличуть на молитву.


Рецензии