Грива хвиляста, стукіт копит,
Це козак їде із півдня на схід,
Чорнії брови, очі блакитні,
Статний онук Святослава Величного.
Меч булатний та кінь позолочений,
За ним дружина в'ється болотами,
Полями, ріками, горними хвилями,
Щоб позмагатись із вражою силою.
А, як потрапе у полон козак,
Рідні брати підуть визволять,
Небо накриється чорними хмарами,
Але переможуть воїни славнії!
Честь і відвагу у серці несуть,
Бо, під яскравим Сонцем живуть.
Ні, не дадуть вони кривдити своїх,
Бо, ворогів спіткатиме горе.
"Меч зі Щитом та Душу - до Бога,
Серце - Коханій, Кров - до Народу!
Хоробрість - Коню, Невдача - до Ворога,
І на Землі нашій не буде Мороку!"
15.01.14
Козак
© Copyright: Евгаш Анохин, 2014
Свидетельство о публикации №114011501330
Свидетельство о публикации №114011501330
Рецензии