Голодомор

Голодомор

У основи – покаяння.
У здійсненої ріки,
Крові людської, вирування
Довершило до снаги.   
Потім голодом морили,
И неможній був Ваш глас.
Що с дітьми Ви говорили
Коли Дух ледь-ледь не гас.
Уся душа моя в печалі,
Сльози к очам піднесло,
Головою Ви качали,
То що було, то пройшло.
Землю Ви свою любили
Душу за неї заклав,
Бо повірили катові,
Що обіцянки Вам дав.
Каюсь, каюсь я за наших
Пройдасвітових дідів,
Що сім’я моя спаслася
Без убитих невігласів.
И по слухам, від знайомих,
От далеких родичів,
Приходили Ваші стони
На могилах матерів.
Ви прощайте наші роди
Що кріпачілись царю,
Вони теж знали незгоди
И від них я говорю.
Усі ми встали в покаянні,
Бо прощення пошле Бог
Дітям, внукам  -  увіщання
И знамення в рід и рід.


Рецензии