Лякаюча, засмучена пустеля -
кімната біла.
Біла-біла стеля,
в кутах якої марять павуки.
Моє обличчя кольору нудьги.
А за вікном лапатий білий сніг...
Торкнусь своїх заплющених повік,
а сон не йде -
яка цікава річ?
Яка холодна, невблаганна ніч
у сніжний кокон сповиває дім.
Здається, що назавжди, але втім
мені байдуже -
я забула літо,
мені не сняться різнобарвні квіти.
Пустеля біла роз'єднала нас.
Жорстока ніч, немов в останній раз,
нагадує про тебе.
Я не сплю
і вже не знаю, чи тебе люблю...
Перевод Виктора Перфильева http://www.stihi.ru/2014/01/19/5676
Пугающая грустью пустота
Средь белых стен, под белым потолком,
И каждый угол этого холста
Трудолюбивым заткан пауком.
Лицо окрасит скукой тишина,
Коснусь слегка своих закрытых век -
Под ними ни единой капли сна,
А за окном пушистый белый снег...
Как холодна, неумолима ночь,
В январский снег укутывая дом,
Цвета и краски улетели прочь
И даже лето помнится с трудом.
Мне кажется, что это навсегда,
Я заблудилась в этой пустоте,
Любовь моя проходит, как вода,
Текущая сквозь дыры в решете.
Холодний вiрш
© Copyright: Ольга Марчевская1, 2014
Свидетельство о публикации №114011311659
Свидетельство о публикации №114011311659
Рецензии
Оце так,жорстока ніч
Захопила,полонила
Та пустеля на душі,
Невблаганна спраги сила.
В чому річ? Де янгол Ваш?
Може Ви його забули,
Спить відважний пройдисвіт
В засідці разом з минулим.
Треба кликати його!
Адже він за Ваше щастя
Перед Тим що всіх зверхи
Має бути своєчасно.
Бачу повний мішок стріл,
Бачу зілля ,бачу хмари,
Лише посмішка від Вас
Та підуть кудись примари.
Відпусти що серце жме,
Подаруй світу надію,
Янгола повір провірю
Висипе весь мішок стріл
За чарівний погляд твій,
Геть за посмішкою мрію!
Простите за вторжение!Не забывайте ангела,его нельзя оставлять без работы!Ради Вашей улыбки пропадает вся мужская половина человечества!Искренне Ваш с улыбкой от ангелов
Эдисон Дворецкий 03.11.2017 19:20 • Заявить о нарушении
Захопила,полонила
Та пустеля на душі,
Невблаганна спраги сила.
В чому річ? Де янгол Ваш?
Може Ви його забули,
Спить відважний пройдисвіт
В засідці разом з минулим.
Треба кликати його!
Адже він за Ваше щастя
Перед Тим що всіх зверхи
Має бути своєчасно.
Бачу повний мішок стріл,
Бачу зілля ,бачу хмари,
Лише посмішка від Вас
Та підуть кудись примари.
Відпусти що серце жме,
Подаруй світу надію,
Янгола повір провірю
Висипе весь мішок стріл
За чарівний погляд твій,
Геть за посмішкою мрію!
Простите за вторжение!Не забывайте ангела,его нельзя оставлять без работы!Ради Вашей улыбки пропадает вся мужская половина человечества!Искренне Ваш с улыбкой от ангелов
Эдисон Дворецкий 03.11.2017 19:20 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.