Вже день

Вже день пішов [неначе й не було].
Димкова ніч своїм плащем весь світ накрила.
В душі,щось там заплакало чи запекло
Та й  голуб  зламав свої два крила.
І вітер тихо шелестить в обіймах трав…
 Опале листя топиться в розливі…
А серцю хочеться щоб лиш любили
Й добро перемагало всю печаль!
_____________
Між соснами протоптані стежки
Поринули у світ пізнання.
У космосі губляться думки
Таки незнані,як твоє кохання!


Рецензии