Вже день
Димкова ніч своїм плащем весь світ накрила.
В душі,щось там заплакало чи запекло
Та й голуб зламав свої два крила.
І вітер тихо шелестить в обіймах трав…
Опале листя топиться в розливі…
А серцю хочеться щоб лиш любили
Й добро перемагало всю печаль!
_____________
Між соснами протоптані стежки
Поринули у світ пізнання.
У космосі губляться думки
Таки незнані,як твоє кохання!
Свидетельство о публикации №114011200542